У ЛЬВОВІ ОСІНЬ, МІНОРНА ОСІНЬ...
А ДЕСЬ ВИСОКО ЗВУЧИТЬ ТРОМБОН,
ЩОСЬ КОНТРАБАС БРИНИТЬ СТРУНОЮ,
ВИВОДИТЬ СОЛО САКСОФОН.
Приспів:
ПЕЧАЛЬНИЙ ОРКЕСТР ПІД
ОСІННІМ КАШТАНОМ -
І ЗВУКИ БАГРЯНІ ЗА ВІТРОМ ЛЕТЯТЬ...
ГІТАРА ДЗВЕНИТЬ,
СУМНО ПЛАЧУТЬ ФОНТАНИ...
ЛИШ ЛЬВІВСЬКІ СОБОРИ В ЗАДУМІ МОВЧАТЬ.

МІНОРНІ ЗВУКИ, ТРІОЛІ СМУТКУ -
МУЗиКУ-ОСІНЬ ВІТАЄ ЛЬВІВ.
ЗАСОХЛЕ ЛИСТЯ, ЗІВ"ЯЛІ КВІТИ
ДО НІГ В ПОШАНІ КИДаЄ ЇЙ!
Приспів:
ПЕЧАЛЬНИЙ ОРКЕСТР ПІД
ОСІННІМ КАШТАНОМ -
І ЗВУКИ БАГРЯНІ ЗА ВІТРОМ ЛЕТЯТЬ...
ГІТАРА ДЗВЕНИТЬ,
СУМНО ПЛАЧУТЬ ФОНТАНИ...
ЛИШ ЛЬВІВСЬКІ СОБОРИ В ЗАДУМІ МОВЧАТЬ.

весьма ценный ответ

[font="Arial Black"][/font][quote name='Serebrjany mir' date='Oct 2 2009, 08:23 AM' post='278']

Я розплющую пам"яті очі...
Я розплющую пам"яті очі,
Аби згадати все до болю знайоме,
Аби відчути лоскіт серця
Під склепінням віковічних соборів.
Я розплющую пам"яті очі
Й лину туди,де ратуші дзвін
Робить спробу спинити
Швидкоплинність часів.
Аби побачити шпилі дзвіниць,
Що зібрались до хмарів у гості.
Та почути спів краплин
На старій свіжовимитій площі.
Аби випити кави міцної
В компанії левів завмерлих,
Що віднайшли свій притулок
Посеред бульварів зелених.
Я розплющую пам"яті очі
І малюю подих мармурових статуй
Пензлем веду і вдихаю
Запах листя Стрийського парку.
Я гублюсь у лабіринті
Вузеньких вуличок древніх,
Серед старих ліхтарів
Та кронів каштанів та кленів.
Я розплющую пам"яті очі,
Спомином з яблуні "Білий налив",
Аби бризнувши щедро яблучним соком
Повертатись до свого коріння знову і знов.