Нарешті дійшли руки до «Молока з кров’ю», Люко Дашвар - (книжка року 2008 за версією Бі-Бі-Сі). стільки схвальних відгуків чула. не думала, що буду настільки розчарована.
книга зроблена з урахуванням усіх правил написання літературного твору. ніби все є - зав"язка, розв"язка, кульмінація і т.д. , все так ладненько одне за одне чіпляється, а от після прочитання лишається роздратування. не можеш позбавитись враження, що тебе надули.
інколи навіть здається, що автор виконував якесь технічне завдання за певними пунктами. і не вистачає якраз якойсь живої неправильності.
і хоча читається «Молока з кров’ю» дуже швидко, як на мене, пустопорожній якийсь цей твір.
а шо думаєте ви?

Мене також дратує цей роман. А особливо - як активно його піарять. Ну, справді, що у ньому є такого? Ніц!
Прочитав, а у душі залишилася порожнеча....

Цей проект - Люко Дашвар - надто технологічний. Все у ньому штучне - і автор, і тексти. Тексти взагалі написані за калькою голувідських сценаріїв. Фе. Словом

Але ж книжка року Бі-Бі-Сі!! Це як - рівень конкурсу? Смак членів жюрі?? Чи брак достойного?? В мене так само післе читання жодноі пристойноі згадки

Коли вірити авторам, чиї імена відомі в Європі, читачі повертаються до людських сюжетів, донесених до читача нормальною мовою. Я працюю у середовищі людей, технічної інтелігенції, яка взагалі мало читає. Якщо читає, то літературу зі спеціальності. На більше не вистачає часу. Я принесла на роботу книжку Люко Дашвар. І вона пішла по руках. Мало того, народ посунув на Петрівку і став скуповувати "Село..." та "Молоко". І книги ці стали дарувати один одному, родичам, друзям, тим, хто живе зараз десь далеко і давно не читав українською. І народ умивається сльозами, і йде за українською книжкою, яку ніхто не пропагує, і щасливий, коли натрапляє на нового автора, і відчуває гордість, що у нас є повноцінна література. Караван їде, а собаки, звиняйте, гавкають. Бо є ще одна література, коли автори пишуть, намагаючись випендритись один перед одним. Її аудиторія, електорат - вузьке коло утаємничених. А є ще інші, не утаємничені, які читали б своє, та вони не знають, що воно у них є. Дай Бог здоров*я Пиркало з її конкурсом. Звичайно, кожен має право на власний світогляд, але чомусь так відбувається, що не раді наші люди успіху колеги, а починають клювати. Напишіть краще, видайте, і побачите, що з цього вийде.

дозволю собі не погодитися, є краще і видається краще. Взірцем має бути все-таки якість. Безумовно Пиркало робить добру справу, але мова не про неі, а про книги.
У мене була можливість прочитати дві новинки: Іздрик "Флешка-2gb", це його остання книга, і крім цього - Ян Твардовський "Ще одна молитва" в перекладі Дзвінки Матіяш - дуже раджу.!!!
Саме такі книги підтверджують Вашу тезу, що в нас є повноцінна література!!

Але Ви праві - уподобання справа індивідуальна!!

Технологічність, штучність, голівудська калька - набір слів. Дай Боже нашим сценаристам голівудської слави.

А чим Вам Іздрик подобається?

Мені не весь Іздрик подобаеться, але почитайте в тій книжці: Готель "Украіна", Фісташки безсмертя, Гра з сірниками.
Весь перший розділ.
Це замість відповіді - що подобається,

А Вам що не подобається??

Подобається)

То як Вам остання книжка Іздрика?? Щось не сподобалось? А як в порівнянні с попереднім??

Книжка про таку любов, про яку потім будуть ходити легенди, звичайно, має шанс на успіх. Люди шукають у книжках своє, а хто ж не хоче пережити – хоч миттєво - таке почуття? Тому вона насправді цікава. Мені дуже подобається задумка авторки, її стиль, вона багато в чому оригінальна. Можливо, трохи непрофесійно вона підводить до деяких подій, необґрунтовано, начебто з перескоками і пробілами. Напевно, вона хотіла створити проблемний сюжет, тому настворювала таких місць. Я взагалі дуже люблю перечитувати книжки, які мені особливо сподобалися, як і переглядати фільми. Поки що не знаю, чи буду її найближчим часом перечитувати.

+9 000 000 marta
повністю підтримую!

Чесно кажучи, без образ, але вважаю, що це - не література, а повноцінний сценарій до чергового пустопорожнього серіалу. Автор, здається, справді пише сценарії для серіалів, плюс - пише їх російською, і нічого злого б у тому не було, якби вона ще й українською володіла - або не писала б українською. Але мовою вона не володіє, а намагається писати, і від того у написаного є такий картонний ефект, присмак повсті. Не подобається, одним словом. Більше не читатиму.

Я знайомий з Люко Дашвар особисто. І я її не люблю. Вона якась гамірна, груба. Тому сприймати її твори адекватно не можу.

Мене не дратує, навіть навпаки! Я так розумію, переважна більшість відписавшихся тут, слідкують за сучасною українською літеранурою і Вас може дратувати надмірний піар, технологічність, штучність. Я ж за допомогою цієї авторки випадково відкрив для себе таку літературу і був приємно здивований. Сподобалось, одним словом.

прочитала обидві книги її. «Молоко з кров’ю» здається трохи нижчім за рівнем. Але! осягла книгу за ніч. мова проста і лаконічна... і склалося враження, наче головні героїні Люко Дашвар трохи схиблені і від того є такими привабливими. привабливими у своїй схибленості.

Секрет тут дуже простий: більшість людей дуже люблять пустопорожні з погляду високої літератури твори, бо їм до тої високої літератури байдуже, вона їх абсолютно не цікавить, і це абсолютно нормально. Увечері так намантулишся, прийдеш з роботи, повечеряєш, захочеш щось таке приємне почитати, а тут тобі Іздрик з Андруховичем як замолотять щось про дискурс з ризоматичністю! І куди нормальному українцю бігти? До Люко Дашвар! Люко Дашвар - це наше все! Слава Люко Дашвар, як взірцю сучасної української літератури. А Андрухович хай там за сто баксів на місяць Миська Барбару трахає.

Я плакала майже на кожній сторінці цієї книги. Мені здалося що ця книга про моє життя...Хоча відмінність є -я живу не в селі, а в місті і замість бузку вишня... Моє життя зараз на середині цієї книги і прочитавши її, я тепер буду робити все можливе і неможливе аби
моє життя не закінчилося так як у Марусі...Я хочу бути з своїм "німцем" хочаб після 30 років...Це повідомлення для тих хто вважає що сюжет нереальй і як казочка і т. ін.

Нарешті знайшла однодумців!
Хоча й "Молоко з кров"ю" не читала, але загальна творчість Люко Дашвар, як на мене, тримається на голому сюжеті. Ні туди і ні сюди )

Згоден, книги Дашвар мяко кажучи нудні. Це піар чистої води, щоб люди купували.

Я зовсім не погоджуюся!!!! Твір пронизаний символічністю, таємничістю, можливо, в деякій мірі й магічністю, що було деже цікаво спостерігати в романі! В люко Дашвар це не єдиний твір, а всі решта- дуже схожі на "Молоко з кров'ю. Тим паче вони теж не менш цікаві. Проблема просто в тому, що, читаючи якийсь художній твір, потрібно глибоко вникати в зміст твору, пробувати відчути себе героями, а тоді вже оцінювати написане.... Якщо твір оцінили найкращим за версією Бі-Бі-Сі, то це дійсно так, що я справді схвалюю!

Прошу не видаляти це повідомлення, авторати цього сайту, адже в кожної людини є своя думка, а переглядаючи вашу сторінку, складається враження, начебто всі, хто прочитали роман, не у захваті від нього!!! А це далеко не так!!!!

Підтримую!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Як бачите, книга вчить, як не робити такі ж помилки, які зробила головна героїня!!
А для себе хай кожен зробить висновок: "Любов не для людей. Любов- це таємниця!!!!" (за романом Люко Дашвар "Молоко з кров'ю"). І моя порада: ніколи не соромтеся свого кохання! Яка різниця, що скажуть люди?!!

І з нічого можна зробити шедевр!!!!!!!!!!!

Як можна, не читаючи роман, критикувати його, а тим більше всю творчість людини, яка створила його!!!!??????
Геть Вас не розумію!

Перечетала всі відгуки про книгу, побачила багато цікавих думок. Я також читала "МОлоко з кров*ю" . Навколо цієї книги і справді можна багато сперечатись, але коли я її читала і плакала і немогла відірватись. Такі випадки як у книзі з людьми трапляються сама багато від кого чула, що життя людей розкидало, а вони все життя так і кохали один одного. Для себе зрозуміла, і зробила висновок,що ніколи не потрібно бути гордим як Маруся, через свою гордість і сама страждала, тому що важжала себе непарою якомусь німцю. Одним словом книга мене вразила...

"Молоко з кровью" мені сподобалось. Не так щоб дуже, але загалом. Я б радила її прочитати. Та більше емоцій в мене викликали її книги "Рай.Центр" і "Мати все".

Так!!! Я теж читала ці книги і мушу визнати, вони просто чудові!!!
Особливо мене вражила "Рай.Центр", в ній поєднуються багато історій, які на початку книги, здавалося б, зовсім не пов*язані між собою. Також можна спостерігати зв*язок із ще одною книгою Л. Дашвар.

Дуже приємно, що в нас на Україні ще залишилися такі геніальні письменники, котрі не бояться у своїх власних творах порушувати проблеми патріотизму та нерозсудливої, несправедливої, як на мій погляд, пануючої колись і тепер влади!