Як все давно було...
Виктор Гала
Як все давно було,а ніби-то як вчора,
На тебе за воротами чекав,
І слухали удвох,як в вітах осокора,
Співак сіренький уночі співав.
Сміялись небеса,з-за вишень сходив місяць,
І липень зорі у ставку купав,
З солодким щемом билось моє серце,
Коли тебе уперше цілував.
То неповторна мить,коли вуста злилися,
Коли своїм теплом тебе я зігрівав,
І та остання ніч,коли ми розійшлися,
Коли тебе,той,інший в мене вкрав.
Немов прийшла зима,всі фарби посіріли,
Немов з-під ніг кудись втекла земля,
Липневі зорі в небі обімліли,
Шепоче вітер в вітах:-Не твоя!
-Вже не твоя,вже іншому всміхнулась,
Вже іншому кохання віддала,
І не чекай до тебе щоб вернулась,
Вона пішла,вона пішла,пішла... .
Пройшли роки і знову з осокора
Співак сіренький пісню заспіва,
Усе минуло,це було вже вчора,
Чекав її ,вона все ж не прийшла.
Співай же, соловей,хай стрепенуться зорі,
І тугу з серця співом проганяй,
Життя пливе ,немов корабель в морі,
Любов ще прийде.Ти її чекай![size="5"][/size][font="Arial"][/font]



© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11002187577