Україні

Я Україну рiдну так люблю.
Вона у серцi моiм завжди.
Я нiжнiстю її пишаюсь,
Я в солов’їнiй мовi кохаюсь,
Я калиновий вiночок з барвiнком
І рутою-м’ятою нiжно до уст притулю.
Я на просторах українських,
де колоситься пива з хлiбом,
Вiршi читаю голосно i щиро,
А колосочки тягнуться до мене
Нiжно й мило.
Я обiйму ромашок поле,
Я пробiжусь по вранiiшiй росi,
Я гордо вплету нiжний барвiнок з-пiд хати
І усмiхяеться вiн в мой косi.
Я так люблю Україну милу...
Багряний захiд сонця чи схiд його казковий,
Чи мелодiйнi звуки пiснi української -
Тi нiжнi, щирi й гоноровi.
А тi поля... А тi гаї...
Я пiд вербою постою i тихо прошепчу, як я її -
Чарiвну, нiжну i вродливу
Люблю![code][/code]