Еротика із забороненої теми вже давно стала доступною. І деякі книжки від цього дуже навіть виграють. Але мене особисто чомусь проймає якесь сум"яття, незручність, коли я читаю роман Винничука "Весняні ігри в осінніх садах". З іншими романами -хоч би що, а тут не в"яжеться мені образ автора з героєм зовсім. Чи коротшим роман слід було зробити, щоб зустріч чоловіка зі справжньою жінкою виправдала його попереднє існування? А то якось неприродно все здається, не-зруч-но. У Ірени Карпи - природньо, в Ульяненка - занадто природньо, а у Винничука - ні. Чому такі відчуття виникають?

Це роман для чоловіків. Можливо тому у вас такі відчуття.

А чому Ви вирішили, що роман для чоловіків? На обкладинці про це написано?

А хіба про жіночі романи пишуть на обкладинках? І тим не менше їх є багато. По моєму для жінок пишуть романів занадто багато. Хто цього не бачить? Погляньте на Петрівці. Романи для дамської сумочки чи інші там серії. спеціально не запам"ятовував назви. Винничук пише для чоловіків, бо у них чоловічий світ і очима чоловіків зображає. Жінки коли читають їх то наче оцінюють чоловічу поведінку або підгглядають за ними. Може декому прицьому даже незручно.

Можливо, читачі і поділяють романи на чоловічі і жіночі, але я для себе не виробила такої культури підходу да книжки. У мене інші критерїї - подобається вона мені в цілому чи ні. Так, було таке, що спеціально купувала книжки для чоловіка, бо йому подобаються, приміром, детективи, але серед них є й такі, що подобаються й мені. З Винничуком - не так (до речі, якщо ця книжка для чоловіків, то мій чоловік її читав приблизно з таким самим сприйняттям, як і я, а чому?). Можливо, було б краще, щоб він написав її не від першої особи. Не те, що в автора серйозний імідж, хоч це також спрацьовує, просто в нього є книжки, які хочеться читати-перечитувати, а в цій він трохи зачепив не свого, мабуть.

Є жіночі романи. А Винничук пише для читачів, по-моєму, для всіх - і чоловіків, і жінок.

Мені здається такий поділ - на жіночі і чоловічі романи - неприродним. Хороша проза не повинна мати статі, вона -для всіх. Подивіться на відомих світових письменників, та і на наших - також, у них просто гарні романи. Без вказівки на стать читача. А той з авторів, хто орієнтується на певну стать, мені здається, і наривається на нерозуміння читачів. Я знаю багатьох, хто не читає жіночих романів принципово, навіть якщо вони насправді і цікаві.

Мені здається, що багато всіляких "жіночих романів" - так собі. Щоб менше за читанням їх думати, напружуватися. А Винничук пише гарно і цікаво. Їх може читати будь-хто. А щоб не виникало дискомфорту при прочитанні то треба мати приблизне уявлення про що твір. Якщо у вас дискомфорт під час прочитання еротичних романів, то читайте наприклад Марію Матіос.

Що означає "мати приблизне уявлення, про що твір"? Когось розпитати? Якщо чесно, я всього лише хотіла почути думки читачів, які виникають при прочитанні Винничука. У нього вигляд солідного серйозного чоловіка, а твори, де він вказує на біографічність, порушують цілісність його образу. Мені так здалося, хотіла почути інші думки. Натомість начиталася про жіночі і чоловічі романи. Дякую, хоч ніхто тут ще не згадав, що жіночі - для блондинок, бо я вже чула і таке. Люблять же люди узагальнювати...

Сказати, щоб незручно читалося не можу. Але було відчуття, що все придумано-несправжнє. Сподобався епізод з Грицьком Чубаєм в човні - він був реальніший ніж вся придумана історія.
Не можна заперечувати існування "жіночої" літератури. Так само, як і "літератури" чоловічої. Хоча я б не сказала, що еротична літеретура є чоловічою. Чоловіки люблять бачити, а жінки уявляти. Думаю, що література еротична більше жіноча, ніж чоловіча